Школа вже на нас чекає!

Методичні рекомендації для батьків щодо адаптації учнів 1 – го класу до шкільного навчання.

Вступ до школи і молодший шкільний вік є важливим етапом життєвого шляху дитини. Оскільки школа – це не лише навчальний процес, а й важлива площина життя зростаючої особистості, людям, які працюють з першокласниками, важливо мати уявлення не лише про систему знань, умінь та навичок, з якими діти прийшли до школи, а й про їхні очікування, бажання, наміри, переваги, уявлення про самих себе та своє місце серед інших. Початок навчання дитини в першому класі – складний і відповідальний етап. Адже дуже багато змін відбувається. Це не тільки нові умови життя та діяльності, це й нові контакти, нові стосунки, нові обов’язки. Змінюється соціальна позиція: був просто дитиною, тепер став учнем. Змінюється соціальний інститут навчання і виховання: не садочок чи бабуся, а школа, де навчальна діяльність стає провідною, обов’язковою, соціально значущою та оцінюваною, такою, що розширює права та обов’язки дитини, її взаємостосунки з навколишнім середовищем. Змінюється все життя дитини: усе підпорядковується навчанню, школі, шкільним справам.

Адаптація – процес і результат зникнення напруження. Пристосування дитини до школи відбувається не одразу. Не день і не тиждень потрібно для того, щоб призвичаїтися до школи по-справжньому. Це досить тривалий процес, який пов’язаний зі значним напруженням усіх систем організму. Лише через 5-7 тижнів поступово підвищуються та стають більш стійкими показники працездатності, у дитини спадає напруга та тривожність. Діти, яким важче пристосуватися до школи, потребують особливої уваги та індивідуальної підтримки як з боку вчителя, так і з боку психолога, який здійснює психологічний супровід цього процесу.

Десять заповідей для мами і тата першокласника:

Починайте «забувати» про те, що ваша дитина маленька. Давайте їй посильну роботу вдома, визначте коло її обов’язків.
Визначте загальні інтереси. Це можуть бути як пізнавальні, так і життєві інтереси.
Залучайте дитину до економічних проблем родини. Поступово привчайте порівнювати ціни, орієнтуватися в сімейному бюджеті.
Не лайте, а тим більше – не ображайте дитину в присутності сторонніх. Поважайте почуття й думки дитини. На скарги з боку навколишніх, навіть учителя або вихователя, відповідайте: «Спасибі, ми обов’язково поговоримо на цю тему».
Навчіть дитину ділитися своїми проблемами. Обговорюйте з нею конфліктні ситуації, що виникли з однолітками та дорослими.
Постійно говоріть з дитиною. Розвиток мовлення – запорука гарного навчання.
Відповідайте на кожне запитання дитини. Тільки в цьому випадку її пізнавальний інтерес ніколи не вгасне.
Постарайтеся хоч іноді дивитися на світ очима вашої дитини. Бачити світ очима іншого – основа для взаєморозуміння.
Частіше хваліть вашу дитину. Хваліть словом, усмішкою, ласкою.
Не будуйте ваші взаємини з дитиною на заборонах. Завжди пояснюйте причини ваших вимог, якщо можливо запропонуйте альтернативу. Повага до дитини зараз – фундамент шанобливого ставлення до вас тепер і в майбутньому.

Поради батькам щодо правильної організації відпочинку дітей

Загальна стратегія відпочинку — зміна діяльності, зняття втоми за певний проміжок часу, позитивні емоції.

Організовуючи відпочинок дитини, зверніть увагу на такі моменти:

Відпочинок між заняттями в школі

Відпочинок між заняттями в школі та приготуванням домашніх завдань дітям потрібен, адже в школі вони витримують велике розумове і фізичне навантаження.

Сон

У системі відпочинку дитини найважливіше місце посідає повноцінний сон. Це поняття складається з достатньої тривалості і глибини сну, дотримання певних гігієнічних умов.

Скільки необхідно спати дитині?

З життєвого досвіду добре відомо: чим молодша людина, тим більше вона спить. Сон потрібен для нормального функціонування організму. Гігієністи пропонують такі норми сну.

Зменшення тривалості сну в дітей 6-7 років призводить до порушень у центральній нервовій системі. Діти стають млявими, важко сприймають навчальний матеріал, а інколи навпаки, збуджуються, капризують. При збільшенні тривалості сну до рекомендованої норми ці негативні явища зникають. Глибина сну залежить від умов, у яких дитина спить. Рекомендується вкладати її в один і той же час та дотримувати “ритуалу сну". Якщо дитина погано засинає, батьки повинні з’ясувати причину та усунути її, заспокоїти дитину, запевнивши її, що вона обов’язково засне, якщо мовчки буде повторювати: “Я обов’язково засну". Або запропонувати старий спосіб – порахувати до 20, 50, 100. Якщо ж ці поради не допомагають, треба звернутися до педіатра.

Відпочинок у вихідний день

Він допоможе усунути 4 “дефіцити": руху, свіжого повітря, спілкування з природою та батьками. Зніме втому за тиждень.

Одноденний туристичний похід, прогулянка до лісу, річки, збирання грибів та ягід, сімейний похід на лижах – це найкраще, що можна порадити на вихідний. За несприятливих погодних умов добре відвідати музей, театр, зайнятися рукоділлям, почитати книгу.

Канікули

Їх радимо спланувати так, щоб вистачило часу на чотири справи:

активний відпочинок на свіжому повітрі;
допомога родині та участь у суспільно корисних справах;
читання книжок;
розваги.

Діти можуть підніматися вранці на 1-1,5 години пізніше, але лягати не пізніше 21.00.

Раціональне чергування навчальних занять та відпочинку, дотримання гігієнічних рекомендацій допоможе зберегти працездатність дитини та її здоров’я.

Поради батькам щодо зняття в дітей психологічного напруження

У “шкільному” житті першокласники стикаються з труднощами, невдачами, незаслуженими звинуваченнями, образами, допускають помилки, потрапляють у конфлікти.

Найбільш доцільними для зняття психологічного напруження учнів молодшого шкільного віку (як вважає В.І.Шахненко) є дихальна гімнастика, фізичні навантаження, домашній затишок, спілкування з чотироногим другом, живопис, художнє слово, театр, позитивні емоції, музика та спілкування з природою.

Батькам доцільно знати способи зняття психічного напруження в дітей.

1. Глибоке дихання

Зробити глибокий вдих, випинаючи живіт уперед до відчуття участі в цьому діафрагми. Видихнути трохи повільніше, до втягування живота всередину. При цьому дитина повинна уявляти, що вдихає цілющий кисень – здоров’я, спокій, а видихає повітря, непотрібне організмові, позбавляючись хворобливості та хвилювання.

2. Фізичні навантаження

Найкращим способом зняття нервового напруження є фізичні навантаження – фізична культура та фізична праця. Якщо в дитини поганий настрій, їй необхідно гратися на свіжому повітрі в рухливі ігри, спортивні ігри — футбол, волейбол, теніс.

3. Домашній затишок, спілкування з четвероногим другом. Дитина повинна знати, що коли їй дуже важко, її образили, треба йти додому. Домашній затишок, добре і лагідне слово рідних допоможуть їй. Учені вважають, що кішка та собака знімають стресовий стан, заспокоюють нервову систему.

4. Живопис

Живопис своїм розмаїттям кольорів, грою світла й тіні створює особливу музику картини. Так вважав французький художник Е.Делакруа. А російський вчений Ф.Шмідт писав, що колір сам по собі, незалежно від предмета, якому він властивий, справляє на глядача певний психофізіологічний вплив.

5. Художнє слово

Читання цікавої казки, оповідання сприяє зменшенню нервового напруження і заспокоює дитину.

6. Театр

Вважають, що він має магічну силу впливу на психіку. Якщо є така можливість, відвідайте з дитиною ляльковий театр, подивіться мультфільм.

7. Позитивні емоції

З давніх-давен відомо, що усмішка, жарт, гумор знімають психічне напруження. Ю.Нікулін писав: “Я твердо вірю: сміх зміцнює здоров’я і подовжує життя". Почитайте з дитиною гуморески, відвідайте цирк.

8. Музика

Людям здавна відомо про цілющі властивості музики. В дитячому віці нормальному, здоровому розвиткові організму сприяють ніжні колискові пісні, спокійна музика.

9. Спілкування з природою

Природа заспокоює нервову систему, робить людину добрішою. Отже, якщо в дитини поганий настрій – відпочиньте з нею серед природи.

10. Гра

Гра – явище феноменальне, вона притаманна всім дітям без винятку. Особливу значущість гра має для першокласників, оскільки це діяльність, без якої дитина шести років нормально жити і розвиватись не може. У навчальному процесі через його регламентованість не завжди є можливість забезпечити необхідні для розгортання справжньої гри умови. Йдеться про ініціативу, добровільність, спонтанність, необмежене мовне спілкування. Тому батькам учнів першого класу доцільно подбати про те, щоб у вільний від шкільних занять час діти достатньо гралися. Чим більший вибір ігор, тим легше розкрити індивідуальні можливості й обдарування кожної дитини, створити оптимальні умови для її повноцінного розвитку.

Творчо, оригінально наслідуючи дорослих, поведінку уявних персонажів, їхнє ставлення до оточення, дитина засвоює моральні норми, на чуттєвому рівні прилучається до культури середовища, що її оточує. Другий фактор, яким зумовлюється виховний вплив творчих ігор, – реальні міжособистісні стосунки дітей у процесі гри. Вони мають величезне значення для подальшого розвитку особистості, засвоєння норм поведінки в дитячому середовищі.

Як підготувати дитину до школи. поради батькам

Зовсім скоро 1 вересня. Перед батьками майбутніх школярів постає безліч питань: де придбати форму, канцелярське приладдя, рюкзак та ін… Але не менш важливо підготувати дитину психологічно до майбутнього «випробування» для вашої дитини.

Багато батьків бояться початку шкільного життя навіть більше, ніж сам першокласник. І цей страх мимоволі передається малюкові. Дорослі весь час говорять, що школа – це щось дуже серйозне і відповідальне, що все твоє життя тепер зміниться, ти станеш зовсім дорослим, все потрібно робити дуже добре, тому що вчителі будуть ставити оцінки. Тут хочеш не хочеш злякаєшся.

Краще пояснити дитині, що школа – це природний етап в житті кожної людини, згадайте, як ви ходили до школи, розкажіть цікаві кумедні випадки з вашого шкільного життя. А щоб дитина розуміла, що вчитися в школі важливо і потрібно, згадайте відомих людей.

Поради батькам майбутнього першокласника

Для того, щоб навчання дитини було успішним, продуктивним і дитина з радістю ходила до школи, зверніть увагу на наступні поради фахівців:

1. Не вимагайте багато від дитини.

2. Помилки властиві всім людям, особливо маленьким дітям.

3. Не треба надто навантажувати дитину заняттями.

4. Звертайтеся до фахівців, якщо бачите, що у дитини виникли проблеми.

5. Чергуйте відпочинок з навчанням, адже дитині потрібно відпочивати, сходіть з дитиною в кіно, до кафе тощо.

6. Читайте книжки, особливо перед сном. Зробіть його сон повноцінним і спокійним. Гуляйте на свіжому повітрі. Не грайте з дитиною в галасливі ігри перед сном.

7. Слідкуйте за харчуванням дитини, воно має бути повноцінним.

8. Дивіться за реакцією дитини. У 5-7 років дитина повинна адекватно сприймати ситуацію навколо і спокійно реагувати. Зверніть увагу, якщо дитина влаштовує істерики в супермаркеті чи на вулиці, через те, що батьки зробили щось не те, що він хотів.

9. Зробіть певне місце для зберігання пластиліну та фарб, щоб дитина могла самостійно розпоряджатися всіма матеріалами.

10. Давайте дитині час на відпочинок, якщо він втомився, поступово привчіть дитину сидіти мінімум 20 хвилин за заняттями.

11. Будьте поблажливі до можливих відмов і істерик. Виявляйте свою фантазію, щоб захопити дитину заняттями, не треба погрожувати дитині, що віднімете іграшку або улюблену річ. Така поведінка з боку дорослих, може викликати агресію і антипатію з боку дитини до будь-якого виду занять і вправ.

12. Зробіть оточення вашої дитини корисним.

13. Не треба лякати дитину труднощами, з якими стикаються школярі. Розкажіть, як ви вчилися в школі, покажіть свої фотографії і спробуйте заспокоїти дитину. Поговоріть з дитиною про плюси школи, наприклад: знайде нових друзів, дізнається багато нового і цікавого і т.д.

14. Не розмовляйте з дитиною в наказовому тоні, зробіть спілкування ввічливим і культурним, щоб дитина володіла необхідним запасом «чарівних» слів: вибачте, спасибі, будь ласка.

Поради для батьків, чия дитина вже першокласник

Усі труднощі школи ви будете проходити разом з ним. Від вашої участі в процесі навчання залежить рівень його навчання.

Прислухайтеся до наступних порад:

1. Не забувайте, що ваша дитина тільки пішла до школи, а не закінчує її, не перестарайтеся з вимогами.

2. У дитини тепер є особисті справи, своє коло спілкування, вчителі, уроки та однокласники.

3. Не намагайтеся контролювати кожен крок дитини в школі. Якщо ви хочете поговорити з учителем, то краще зробити це тоді, коли дитина не буде бачити і чути вас.

4. Ні в якому разі не принижуйте дитини в присутності інших людей. Від цього його самооцінка може сильно впасти і підняти її буде дуже складно.

5. Цікавтеся його шкільними справами, як пройшов день, що нового дізнався, яке завдання дали додому і т.д.

6. Не розкладайте речі в шафі без його відома, не рийтеся в його портфелі – такою поведінкою ви порушуєте його особистий простір і позбавляєте дитину самостійного вибору.