Вас вітає практичний психолог ЗДО № 6 «Метелик»

Дитина, оточена приязним ставленням,
вчиться радості життя.

Дитячий психолог – це людина, що розмовляє з дитиною на одній мові, людина, яка розуміє дитину і фахівець, здатний навчити «дитячої мови» батьків. Психолог спеціалізується на особливостях дитячої психіки, емоційному та психологічному розвитку дітей, розбирається в причинах, що викликають певні реакції дитини на цілком буденні для дорослих явища.

Над якими питаннями працює практичний психолог?

• Створення умов, які сприяють охороні фізичного і психічного здоров'я дітей;
• Забезпечення емоційного благополуччя дітей та індивідуального підходу до кожної дитини;
• Самостійний та ефективний розвиток здібностей кожної дитини;
• Підтримка психологічного клімату у колективі;
• Здійснення психолого-педагогічного супроводу дітей на всіх вікових етапах;
• Забезпечення відповідних психологічних умов для нормального самопочуття дитини у дошкільному закладі;
• Забезпечення супроводу дітей з особливими освітніми потребами;
• Формування соціальної компетентності дітей;
• Формування у батьків відповідального ставлення до виконання батьківських обов'язків;
• Профілактика будь – яких форм насилля над дитиною;
• Проведення роботи з обдарованими дітьми, спрямувати її на розкриття здібностей;
• Надання ефективної допомоги всім учасникам навчально-виховного процесу;
• Сприяння підвищенню психологічної компетентності вихователів, батьків засобами просвітницької та консультативної роботи.

Робота практичного психолога передбачає собою психодіагностичний, корекційно-відновлювальний, консультаційний, розвивальний аспект та психологічну просвіту.

У чому полягає психодіагностичний аспект?

• поглибити психолого-педагогічне вивчення дитини протягом усього періоду дошкільного дитинства, виявлення її індивідуальних особливостей, розвитку пізнавальних та особистісних якостей, динаміки її розвитку від середньої вікової групи і до вступу до школи;
• з'ясувати причини тих чи інших відхилень у вихованні та навчанні дитини; відставання чи випередження вікових нормативів у розвитку певних пізнавальних процесів.

Що має на меті консультаційна робота?

• допомогти батькам, які вперше приводять дитину до дошкільного закладу усвідомити психічне навантаження, яке доведеться пережити дитині під час періоду адаптації;
• допомогти в налагодженні постійних психолого-педагогічних взаємин з вихователями, підвищити психологічну компетентність з певних питань, що сприятиме кращому розумінню батьками себе, своєї ролі у житті дитини і самої дитини й позитивному ставленні до неї;
• з'ясовувати причини психологічних проблем, які виникають у родинному спілкуванні та шляхів їх цивілізованого розв'язання;
• допомогти батькам у процесі вибору для дитини гуртків, школи тощо.

Що передбачає корекційно-відновлювальний та розвиваючий аспект?

• здійснювати психолого-педагогічні заходи з метою усунення відхилень у психофізичному та індивідуальному розвитку і поведінці,
• формувати соціальну корисність життєвої перспективи.

Що належить до психологічної просвіти?

• підтримувати потребу в спеціальних знаннях щодо розвитку і виховання дитини, своєчасне попередження відхилень у психофізичному розвитку та становленні особистості, міжособистісних стосунках,
• запобігання конфліктним ситуаціям у навчально-виховному процесі.

Які інноваційні технології у своїй діяльності використовує практичний психолог під час підгрупових та індивідуальних занять?
Під час проведення індивідуальних та групових занять практичний психолог впроваджує різноманітні інноваційні методики:

• Кубики  Нікітіних – розвивають творчі здібності та самостійність, фантазію та мислення.
• Тісто та глина – розвиток дрібної моторики, уяви, художній смак, емоційне позитивне ставлення до світорозуміння,
• Пісочна терапія – навчання основам  малювання, розвиток пізнавальних процесів,  розширення кругозору і загальної поінформованості, розвиток дрібної моторики і координації рухів,  розвиток уяви і творчих здібностей; стабілізація і гармонізація психоемоційного стану, формування навичок конструктивного спілкування.
• Казкотерапія – це терапія середовищем, особлива казкова атмосфера, в якій можуть проявитися потенційні можливості людини, збутися мрія й що найважливіше, в ньому з’являються почуття безпеки та запах нової таємниці.
• Арт-терапія – метод психотерапії, що використовує для лікування та психокорекції художні прийоми та творчість, такі як малювання, ліплення, музика, фотографія, кіно, книги, акторська майстерність, створення казок і таке інше.
• Ігрова терапія – один з напрямків  розвитку психічних функцій, спосіб розуміння навколишнього світу за допомогою гри.

Що таке панічні атаки?

Розуміння тригерів є першим кроком на шляху допомоги вашій дитині подолати цей стан.

Панічна атака — це відчуття страху та тривоги, яке може охопити нас досить раптово та зазвичай супроводжується інтенсивними фізичними симптомами, такими як запаморочення, задишка та прискорене серцебиття.

Багато дітей під час нападу відчувають жах, ніби ось-ось станеться щось погане. Ці відчуття можуть виникати навіть тоді, коли реальної небезпеки немає.

Що викликає панічні атаки?

Не завжди зрозуміло, що викликає панічні атаки в дітей чи дорослих. Відомо, що їх може спричинити тривожність із приводу чогось або проживання важких чи стресових ситуацій. Серед них:

• тривога, викликана складнощами вдома чи у школі;
• стрес через такі речі, як іспити, дружба чи стосунки;
• смерть близької людини;
• страх, викликаний жорстоким поводженням або зневагою;
• насильство.

Панічні атаки в дітей і підлітків

Панічні атаки часто починаються в підлітковому віці, хоча можуть виникати в дитинстві. Напади можуть спричиняти сильне занепокоєння, а також впливати на настрій та інші аспекти  діяльності дитини.

Деякі діти починають уникати ситуацій, у яких вони бояться нападу паніки. Підлітки можуть вживати алкоголь або наркотики, щоб зменшити тривожність. Якщо панічні атаки не розпізнати та не лікувати, вони можуть спричинити майбутні ускладнення, такі як важка депресія та суїцидальна поведінка.

За умови вчасної діагностики панічні атаки в дітей зазвичай добре лікуються.

Ознаки та симптоми панічних атак

Під час панічної атаки дитина може відчувати втрату контролю над тим, що відбувається навколо, бути наляканою відчуттям небезпеки. Їй навіть може здаватися, що вона помирає. Наш організм може по-різному реагувати на панічні атаки. Серед цих реакцій:

• задишка, прискорене або ускладнене дихання;
• запаморочення або відчуття непритомності;
• світло здається яскравішим та інтенсивнішим;
• прискорене серцебиття та стиснення у грудях;
• потовиділення більше звичайного;
• тремтіння кінцівок та хиткість у ногах;
• сльози, незмога перестати плакати;
• відчуття, ніби людина «застрягла» та не може рухатися;
• спазми у шлунку або нудота.

Як допомогти дитині впоратися?

Перший крок до подолання панічної атаки — дізнатися, що її спричинило. Запитайте в дитини, як вона почувається та що викликало в неї тривогу чи стрес. Чи змушують її панікувати певні ситуації або місця? Розуміння цього допоможе дитині подумати про те, як вона може з цим упоратися.

Під час панічної атаки дитина може відчувати, що втрачає контроль. Ось що ви можете зробити, щоб повернути його та допомогти дитині «заземлитися».
1. Прийміть ситуацію. Іноді здається, що легше просто уникати ситуації чи місця, які змушують нас панікувати. Це природно. Однак уникнення може посилити тривогу. Мета полягає не в уникненні ситуацій, а в тому, щоб дитина навчилася справлятися з тим, як вона себе в них почуває.

2. Згадайте алфавіт. Попросіть дитину назвати щось на кожну літеру алфавіту. Це можуть бути тварини, імена, місця, їжа тощо. Така вправа залучить іншу частину мозку дитини та відверне увагу від страху та тривоги.

3. Зосередьтеся на диханні. Черевне дихання дуже заспокоює й допомагає кисню проникати в легені. Ось проста техніка, яка складається з трьох кроків:

• Крок 1. Покладіть руку на живіт.
• Крок 2.Зробіть п’ять глибоких вдихів (п’ять секунд на вдих і п’ять секунд на видих; вдих через ніс і видих через рот).
• Крок 3. Поясніть дитині, що коли вона вдихає, то м’яко надуває свій животик, як повітряну кульку, а коли видихає, повітря ніби повільно виходить із кульки.

4. Знайдіть безпечні місця. Якщо дитина відчуває паніку, скеруйте її до пошуку місця, де вона зможе спокійно дихати та думати. Це може бути знайомий їй фізичний простір, наприклад, ваш дім чи її кімната. Або уявне місце, де вона відчуває спокій, наприклад, улюблений куточок парку чи біля моря

5. Допоможіть дитині скористатися органами чуття. Наші органи чуття є потужними інструментами, які допомагають впоратися з панікою, тривогою та стресом. Ось простий спосіб заохотити дитину використовувати їх. Попросіть її сісти зручно, повільно вдихнути та видихнути. Після цього попросіть її назвати декілька речей, які не викликають тривоги: чотири речі, які вона може бачити, три речі, які можна почути, дві речі, які можна понюхати, та одну річ, яку можна спробувати на смак.

У важких випадках панічних атак дитина або підліток може боятися вийти з дому. Якщо ви помітили, що в дитини симптоми панічних атак тривалі, настав час звернутися по допомогу до фахівця.

Спочатку дітей або підлітків з симптомами панічних атак повинен обстежити сімейний лікар або педіатр. Якщо причиною симптомів не є якесь фізичне захворювання чи стан, дитину скерують на консультацію до дитячого та підліткового психіатра.

Зазвичай напади паніки можна зупинити за допомогою лікування. Терапія на ранніх стадіях може запобігти серйозним ускладненням.

За матеріалами ЮНІСЕФ