Опанування читанням у дошкільному закладі: методика Людмили Шелестової «Розвивальне читання» (Консультація вихователя Колосок Олени Андріївни)

Які батьки не хочуть, щоб їхня дитина була всебічно розвиненою? Більшість постає перед дилемою: якомога раніше починати навчання малюка або подарувати йому дитинство? А дилеми, виявляється, не­має. Фахівці стверджують, що здібності дитини, не виявлені своєчас­но та не підтримані педагогами й батьками, із віком слабшають.

Кожна дитина має свій індивідуальний темп розвитку, свої особли­вості. І це не потрібно нікому доводити. Але, безумовно, існують і за­гальні норми: до певного віку дитина повинна навчитись сидіти, стоя­ти, ходити, бігати, малювати, читати, писати. Ці межі встановлені для того, щоб показати нам (педагогам і батькам), коли має розвиватися та чи інша функція. Якщо в дитини щось не сформовано до певного віку, це свідчить про затримку в розвитку. Так може статися, коли дитина хвора, або з нею ніхто не займається. Але слід приділити дитині бодай трохи уваги, погратися з нею, щось розповісти, показати малюнки, по­читати книжки, як вона почне дорослішати прямо на очах.

Донедавна одним із основних показників готовності малюка до навчання в школі вважали вміння читати та виконувати математич­ні операції з додавання та віднімання в межах від нуля до десяти. Сучасне життя змінило пріоритети, і на перше місце вийшов рівень життєвої компетентності дітей, сформованість особистісних якостей і здібностей, чуттєвої сфери та мислиннєвих операцій. Метою осві­ти є не озброєння знаннями, а всебічний розвиток. Центральною фі­гурою освітнього процесу є дитина, основним видом діяльності якої є гра. Тому й навчання має проходити в ігровій формі, ненав’язливо, цікаво.

Чи можна таку складну операцію, як навчання читання, здійснюва­ти в ігровій формі? Виявляється, можна.

Ефективну й цікаву методику «Розвивальне читання» пропонує нам Л. Шелестова. її методика базується на принципі читання по скла­дах, але водночас вона підпорядкована завданням загального розвитку дитини. Саме в ній представлено оптимальні шляхи поєднання про­цесів пізнавального, мовленнєвого, фізичного, соціально-морального, художньо-естетичного, емоційно-ціннісного, креативного розвитку та задоволення вікових потреб із одного боку, та навчання читання -з іншого. Методика не ставить за мету досягнення високої техніки, проте передбачається формування позитивної мотивації цієї діяльнос­ті, емоційного задоволення від процесу читання.

Особливість авторського підходу до навчання дошкільників читання — мета, що передбачає не лише опанування навичок читання, а й розвиток мислення, уяви, мовлення, чуттєвої сфери, дрібної моторики, уявлень про навколишній світ тощо. Форми й цілі взаємодії дітей і дорослого конкретизовано в завданнях.

Ігрові завдання структуровані відповідно до етапів засвоєння навичок читання. Спочатку діти ознайомлюються з літерами, які позначають голосні та приголосні звуки. Потім вчаться читати відкриті склади та починають утворювати й читати прості слова. Далі опановують склади, що містять йотовані літери, м’який знак та апостроф. Насамкінець діти вчаться читати закриті склади та склади зі збігом приголосних.

Після того як діти навчилися читати слова, вони переходять до читання складніших мовленнєвих одиниць: словосполучень, речень, невеличких текстів. Ігрові завдання для цього етапу навчання структуровані відповідно до різних сфер життєдіяльності людини. У межах кожної теми діти вчаться читати словосполучення, речення та тексти, одночасно ознайомлюючись із сутністю понять, які для них невідомі, або поглиблюючи свої уявлення про вже відомі поняття. Це дає змогу цілеспрямовано впливати на формування цілісних уявлень дітей про світ.

Для кого?

Книжки орієнтовані на організацію спільної роботи дорослого з дитиною. Ними легко користуватись не лише педагогам, а й батькам, оскільки кожне завдання супроводжується порадами щодо їх виконання.

Існує точка зору, що діти повинні навчатися читати у школі. Однак сучасні діти живуть в інформаційному просторі, надзвичайно насиченому графічною інформацією, зокрема й словами. Природно, що у них досить рано виникає бажання прочитати  і зрозуміти, що саме написано. Для дітей створено багато художніх та пізнавальних книжок, які опосередковано мотивують дітей до опанування навичками читання. Загалом, дошкільний вік є періодом розквіту пізнавальної активності дитини, вони прагнуть пізнати все, що їх оточує, зокрема й літери. І тому правильно задовольнити потреби дітей, аніж штучно їх стримувати й відкладати це на пізніше – на період навчання у початковій школі. Однак важливо  зауважити, що надмірне стимулювання в опануванні елементів грамоти є таким же згубним для дітей, як і штучне стримування.

Завдяки методиці «Розвивальне читання»

  • Ви легко навчите дитину читання.
  • Дитина не просто озвучуватиме написане, а й розумітиме прочитане.
  • Дитина навчиться розуміти живопис.
  • У дитини розвиватимуться здібності.
  • Дитина з цікавістю пізнаватиме світ.
  • Ви матимете можливість цікавого й змістовного спілкування з дітьми.

Переваги методики:

  • Діти легко і без перевантаження навчаються усвідомленому читанню.
  • Розвиваються уявлення про навколишній світ.
  • Розвиваються сприймання, уява, увага, мислення, емоції.
  • Розвивається дрібна моторика.
  • Розвиваються навички  різних видів діяльності.
  • Підвищується мотивація до пізнавальної діяльності загалом.
  • Діти й батьки отримують задоволення від спілкування.

Практичним матеріалом до навчання дітей читання за цією ме­тодикою є розроблена автором книжка, яка водночас є і робочим зо­шитом, у якому дошкільнята малюють, вирізають, з’єднують лініями зображення.

Книжка містить чітку, логічно вибудувану систему ігрових за­вдань, виконання яких передбачає використання різних видів діяль­ності, тобто засвоєння азів читання відбувається в діяльності. Така система завдань дозволяє проводити заняття в ігровій формі та врахо­вувати індивідуальні особливості кожної дитини.

Книжка є практичним посібником, за допомогою якого можна, по-перше, легко та без перевантаження навчити дитину читати, а по-друге, розвивати її логічне мислення, сенсорну сферу, дрібну мотори­ку, комунікативні здібності, уявлення про навколишній світ, загалом формувати позитивне ставлення до процесу навчання.

Отже, підпорядковуючи навчання дитини читання меті її загально­го розвитку та проводячи заняття в ігровій формі, можна легко сфор­мувати в дошкільнят позитивну мотивацію діяльності й водночас дати їм міцні знання та навички.

Тобто, якщо вашим дітям буде цікаво вчитися читати, цей процес не здаватиметься їм складним. І вам також!