Інновації ЗДО №6 "Метелик"
Сенсорний розвиток в ранньому віці – це фундамент розумового розвитку, а розумові здібності починають формуватися з розширенням діяльності. Період раннього віку важливий для вдосконалення діяльності органів чуття, для накопичення уявлень про навколишній світ, розпізнавання творчих здібностей малюка.
Особлива увага в ранньому віці відводиться дітям з предметами, під час яких розширюється сенсорний досвід малюка, дитина вчиться орієнтуватися в ознаках предмета.
У групах створене предметно-ігрове середовище, яке допомагає малюкам розвиватися всебічно, наслідувати дії дорослих, набувати певних навичок у спілкуванні з однолітками, вправлятися у розрізненні кольорів, форм предметів, поступово оволодівати практичними вміннями та навичками дій з предметами.
Пісочна терапія також носить для дитини навчальний характер. Малюючи піском на дошці, вона може вивчати цифри і букви, вчити, де право, а де ліво, розвивати свої творчі здібності. У пісочниці йде потужний розвиток тактильної чуттєвості, переважає наочно-образне мислення, тренується пам’ять і сприйняття. Дитина вчиться висловлювати свої думки, ідеї та почуття, закріплює знання про навколишній світ.
При іграх з піщинами у дитини розвивається дрібна моторика рук, яка в свою чергу стимулює мову малюка, його здатність до читання та письма. А, головне, світ, який дитина вибудовує на піску, може розповісти про його внутрішніх конфлікт більше, ніж будь-які розпитування.
Таким чином, дитина вчиться не тільки знаходитися в суспільстві, а й взаємодіяти з іншими людьми. Між дітьми виникає емоційний контакт, вони знайомляться, просять допомогу і пропонують свою. Так як ігри з піском — процес приємний, то робота в колективі є позитивною.
У вирі останніх подій виховання повинно бути індивідуальним, пристосованим до природи дитини, національним, відповідати соціально-культурним вимогам часу, вільним, незалежним від тих чи інших урядових вимог, вибудовуватись на ґрунті громадської організації. Тому, педагоги у своїй діяльності впроваджують інноваційні технології за Софією Русовою.
Принципами даної технології є гуманізм, демократизм, науковість, національний дух. А реалізація забезпечуватиме етнізацію особистості, входження дитини у духовний світ і традиційне життя українського народу, плекання національної та загальнолюдської культури.
В дошкільному віці переважає наочно-образна пам’ять, запам’ятовування має переважно мимовільний характер: діти краще запам’ятовують події, предмети, факти, явища, що близькі до їхнього життєвого досвіду. Тому вся нова інформація, нові знання мають спиратися на життєвий досвід дітей. Ми створюємо асоціації із добре знайомими поняттями, і отримуємо бажаний результат.
Використання технології «Мнемотехніка» в освітньому процесі спільної та самостійної діяльності сприяє: розвитку пам'яті, уваги, образного мислення; вмінню дітей перетворювати абстрактні символи, образи; розвитку вміння працювати за зразком, за правилами, слухати дорослого і виконувати його інструкції; розвитку творчих здібностей дітей, вмінню самим складати схеми і відтворювати їх; розвитку зв'язного мовлення, розширення і збагачення словникового запасу дітей; розвитку дрібної моторики руки; розвитку вміння вирішувати інтелектуальні і особистісні завдання адекватно віком, застосовувати знання і способи діяльності у вирішенні завдань.
Лічильні палички Кюїзенера доцільно застосовувати для засвоєння дошкільниками елементарних математичних уявлень. Також ці матеріали сприяють розвитку дрібної моторики, сенсорних здібностей, зв'язного мовлення, творчого потенціалу, фантазії дітей, навичок моделювання й конструювання, логічного мислення, уваги, пам'яті, виховують самостійність, ініціативу, наполегливість у досягненні мети.
Зображувальна діяльність має надзвичайно важливе значення для всебічного розвитку особистості. В процесі створення зображення у дитини формуються такі якості, як спостережливість, естетичне сприйняття, художній смак та, звичайно, творчі здібності.
У дітей задіюються всі можливі сенсомоторні рецептори. Вони вчаться створювати гарні зображення, радіти їм, вірити в свої сили, координувати дії ока, руки, кисті. Завдяки нетрадиційним технікам дитячі малюнки стають змістовніші, привабливіші, виразніші, емоційніші. Навчившись виражати свої почуття на папері (і не тільки), дошкільники краще розуміють почуття інших, вчаться долати сором’язливість, страх перед малюванням, перед тим, що нічого не вийде, проявляють свої нахили, здібності, обдарування, уяву, фантазії. Важливо, що кожна дитина вчиться працювати на своєму рівні здібностей.
Вихователі активно розробляють напрямок «Виховання казкою за методикою Лариси Борисівни Фесюкової. Для дитини казка – це його життя. Це різнокольоровий, рівнодійовий світ, де дитина є головним героєм, який протистоїть злу і допомагає добру. Казка готує дитину до майбутнього життя в реальному світі та показує на прикладах подолання труднощів. Формує моральні якості, які залишаться з дитиною на все життя.
Пошуково-дослідницька діяльність дітей – це така організація дітей, під час якої шляхом самостійних відкриттів, розв'язання проблемних завдань, наочно-перетворюючих дій, дитина засвоює нові знання, вміння, навички взаємодії з природою. Отже, дитина вчиться, пізнає навколишній світ. Пошуково-дослідницька діяльність сприяє створенню активної пізнавальної діяльності в дітей, поглиблює весь процес розвитку дитини, формує системні та глибокі знання про навколишній світ. Під впливом пошукової діяльності у дітей розвиваються елементи самостійного творчого мислення. Основні форми роботи, в процесі яких вихователі проводять пошуково-дослідницьку діяльність з дітьми: заняття різних видів, спостереження, дидактичні, сюжетно-рольові, рухливі ігри, екскурсії в природне і соціальне довкілля, гурткова робота, досліди та експерементуванння, індивідуальна робота. Пошуково-дослідницька діяльність сприяє удосконаленню пам'яті дітей, активізації їхніх розумових процесів. А отже, у дітей накопичується досвід розумових дій та операцій, тобто формуються розумові уміння.
Коректурні таблиці як стимул пізнавальної активності дошкільників користуються популярністю у педагогів. Коректурні таблиці, як і будь-які інші творчі ігри, можна використовувати під час спеціально організованої освітньої діяльності: як засіб активізації психічних процесів і включення дітей у навчально-пізнавальну діяльність: для уточнення знань і розширення інформаційно-пізнавального кола уявлень дошкільників.
Одним із шляхів формування екологічної культури дітей дошкільного віку є звернення до надбань педагогічної спадщини видатного українського педагога В.О.Сухомлинського. Навчити помічати красу довкілля, гармонійно співіснувати з природою та раціонально використовувати її багатства – ось пріоритетні завдання екологічного виховання дошкільників.
Блоки Д'єнеша користуються попитом серед педагогів старших та середніх груп. Ігри з блоками Дьенеша знайомлять дітей з формою, кольором і розміром об’єктів, з математичними уявленнями і початковими знаннями з інформатики.
Використовуються з метою розвитку логіко-математичних уявлень, аналітичного мислення (аналіз, порівняння, класифікація, узагальнення), творчих здібностей, а також сприймання, пам’яті, уваги і уяви.
LEGO-технологія цікава тим, що об’єднує в собі елементи гри та експериментування. За допомогою LEGO діти вивчають математику, мову, знайомляться з довкіллям і навіть малюють цеглинками!
LEGO-технологія: формує вміння розв’язувати проблемні завдання, ставити мету, міркувати про подальшу роботу, розробляти план дій; розвиває творче мислення; розвиває мовлення ― діти вчаться детально пояснювати свої дії, пояснювати міркування, надавати чіткі та зрозумілі інструкції, розповідати історії, висловлювати власні думки; формує вміння співпрацювати, зокрема, уміння працювати в парах чи групах, ділитися матеріалами, уміння вчитися у своїх однолітків, дослухатися до їхніх ідей та пропонувати власні, уміння аналізувати ідеї та обирати раціональніші, уміння розподіляти ролі та обов’язки; розвиває сенсорне сприйняття, допомагає формувати уявлення про зовнішні властивості предметів: форму, величину, колір, положення у просторі; розвиває дрібну моторику; формує цілісну систему уявлень дитини про навколишній світ, збагачує життєвий досвід дитини.