Чим займається логопед?

Слід зазначити, що всупереч поширеній думці, логопед працює не тільки над звуковимовою окремих звуків. Робота логопеда починається з розвитку у дітей уваги, зорового і слухового сприйняття (впізнавання і розрізнення), пам’яті і мислення. Без цього неможливо налагодити повноцінний освітній процес. У завдання логопеда входять розширення і збагачення словникового запасу дітей, розвиток зв’язного мовлення і навчання грамоти, виправлення граматичних помилок.

Крім володіння методиками корекції усного та писемного мовлення, логопед знайомий з основами невропатології, психопатології, патології органів слуху і мови.

В якому віці необхідно відвідати логопеда з дитиною?

Думка, що дитину треба приводити на прийом до логопеда у п’ять років, застаріла. До цього віку мовлення дитини вже багато в чому сформоване, оскільки сприятливим періодом для розвитку мовлення є вік 2-3 роки. Саме тоді треба цікавитися, чи все добре у дитини з мовленням. І навіть якщо логопед в поліклініці скаже, що розвиток дитини відповідає віку, треба щороку відвідувати логопедичний кабінет, щоб відслідковувати динаміку формування мовлення. Адже те, що було нормою в три роки, для дітей чотирьох, п’яти років стає відставанням.

Якщо у мами були проблеми зі здоров’ям під час вагітності або пологів, дитина перебуває на обліку у невропатолога, то треба особливо уважно стежити за розвитком дитини вцілому та мовлення зокрема. Тоді мамі не доведеться чути від логопеда питання: «А де ви були раніше?».
        
Чи може мама сама визначити, чи потрібні дитині заняття з логопедом?

Для відповіді на це питання необхідно знати нормативи розвитку мовлення дитини у відповідний вік.

Діти оволодівають правильним мовленням поступово, протягом декількох років. Для кожного віку існує своя норма.

До року дитина, яка нормально розвивається, вживає вже 3-4 «лепетних» слова, розуміє окремі слова, співвідносить їх із конкретними предметами, розуміє прості інструкції, що супроводжуються жестами («де мама?», «дай ручку», «не можна»).

До кінця другого року життя нормі відповідає використання як ста слів, так і трьохсот. В цей же час дитина, як правило, оволодіває новою мовною структурою — фразою. Вона ще може бути короткою та граматично не оформленою, складатися з двох-трьох слів: «хочу їсти», «йдемо гуляти», «мама, дай сік»…

На цьому етапі засвоєння мовлення не варто звертати увагу на неправильну звуковимову. Дитина ще не в змозі повною мірою керувати рухами язика і губ. Змазане звукове оформлення слів у цьому віці обумовлено недостатнім рівнем фізіологічного розвитку, що помітно також і в неточній координації рухів загальної та дрібної моторики.
Якщо до 2,5 років у дитини не формується елементарного фразового мовлення – це означає, що темп його мовного розвитку відстає від норми. Не тягніть, йдіть на прийом до логопеда!

Мовлення трирічної дитини поступово формується та відзначається умінням правильно пов’язувати різні слова в реченні. Від простої фрази з двох слів він переходить до вживання складної фрази з використанням відмінкових форм іменників однини і множини, вживає в реченні прості прийменники (на, у, під, за, з, із) та сполучники (бо, якщо, коли). До 3,5 року значно збільшується кількість прикметників.

У чотирирічної дитини в мовленні  вже зустрічаються складносурядні і складнопідрядні речення, вживаються прийменники (на, до, замість, після, через, з-під), сполучники (що, куди, скільки). До цього часу освоюються свистячі звуки «с», «з», «ц», а також «и», «е», дещо пізніше шиплячі «ш», «ж», «ч», «щ». Звуки «р», «л» зазвичай з’являються до 5-5,5 року.

До п’яти років дитина майже засвоює рідну мову, користується узагальнюючими поняттями (одяг, овочі, фрукти, меблі, іграшки, посуд тощо). У словах вже не зустрічаються пропуски, перестановки звуків і складів; виняток становлять тільки деякі важкі незнайомі слова (екскаватор тощо). У реченні використовуються всі частини мови. Дитина оволодіває усіма звуками рідної мови та правильно вживає у мовленні. До 6-7 років вимова стає чистою.

Якщо мовлення дітей значно відрізняється від цих норм, слід звернутися до логопеда.

Однак часто батьки звикають до мовлення своєї дитини і не помічають багатьох проблем в її розвитку, особливо якщо дитина єдина в сім’ї. Тому рекомендується перший раз відвідати логопеда поліклініки у три роки і потім щороку — з профілактичною метою. Якщо ж лепет у вашої дитини згас, а перші слова не з’явилися і до 2 років, то слід звернутися за допомогою раніше.

Але слід наголосити, що зважаючи на індивідуальні особливості кожної дитини, темп її розвитку, темп засвоєння нових знань, умінь та навичок, точну і кваліфіковану відповідь на це питання може дати тільки фахівець. Батькам не варто брати на свої плечі вирішення такої тонкої і складної задачі. Все дуже індивідуально, і діагноз повинен бути поставлений професіоналом у відповідності з усіма аспектами розвитку конкретної дитини.

Що слід розуміти під «фразовим мовленням»?

Проста фраза формується до кінця другого року життя. Це не обов’язково вживання дитиною правильних розгорнутих речень. Головне, щоб до цього віку, вона користувалась висловлюваннями, які мають не одне окреме слово, а, висловлюючи свої думки, вміла з’єднувати хоча б два-три слова. Навіть якщо ці слова будуть мати неправильне звукове оформлення, нічого страшного, всі недоліки вимови виправдані фізіологією і поправні.